Renault Duster 2025 1.3 TCe 7-EDC — тест, розхід пального, динаміка та огляд

Renault Duster 2025 1.3 TCe 7-EDC: тест бензинової версії та відповіді на головні питання

Renault Duster нового покоління в Україні найчастіше обговорюють у контексті дизельної «механіки» або версій із м’яким гібридом, тоді як бензиновий варіант 1.3 TCe з роботизованою трансмісією традиційно отримує менше уваги. Саме цю прогалину вирішив закрити проєкт «Ідеальне Авто», де автор Денис (канал «Перша Електричка») протестував Renault Duster 1.3 TCe у парі з 7-ступеневою коробкою 7-EDC та перевірив, що дає ця зв’язка в реальних умовах міста, на розбитих дорогах і на легкому бездоріжжі.

За словами автора огляду, модель стала помітно привабливішою зовні та в окремих моментах «переросла» власний клас, але ключове питання для багатьох покупців лишається незмінним: чи вартий уваги Duster із бензиновим 1.3 та «роботом», якщо в цій конфігурації немає повного приводу.

Габарити, маса та силова установка

У відео озвучено, що новий Duster має довжину 4343 мм, ширину 1574 мм, висоту 1661 мм, колісну базу 2657 мм і споряджену масу близько 1430 кг. Під капотом тестового авто встановлений бензиновий турбомотор об’ємом 1332 см³, який розвиває 150 к.с. і 250 Нм крутного моменту та працює з роботизованою трансмісією. Заявлена динаміка — 11 секунд до 100 км/год, однак під час замірів автомобіль показав кращий результат.

Заміри динаміки та гальмування: цифри з тесту

Практична частина огляду почалася з фірмових замірів розгону та еластичності. Результати виявилися конкурентними для сегмента бюджетних кросоверів, а сам автор назвав характер автомобіля «не овочевим».

Ключові показники, озвучені в тесті:

0–100 км/год: 9,53 с (одна людина), 10,64 с (чотири людини)
60–120 км/год: 8,26 с (одна людина), 9,44 с (чотири людини)
Гальмівний шлях зі швидкості 60 км/год: найкраща спроба 15,06 м; інші — близько 14–15 м за словами автора (при цьому зазначено, що ззаду барабанні гальма)

У порівнянні з конкурентами в таблиці тесту Duster «підступив» до показників Suzuki Vitara, поступаючись їй не критично, але помітно конкуруючи за динамікою саме завдяки тяговитій зв’язці 1.3 turbo і 7-EDC.

Витрата пального: «коридор» між 5,9 та 7,1 л/100 км

Окрему увагу приділили міському розходу. У першій спробі, за умов літньої спеки близько 28° і постійно увімкненого кондиціонера, бортовий комп’ютер показав 5,9 л/100 км на дистанції, близькій до попередніх порівняльних заїздів. У другий день, після 128 км із повторними прискореннями та більш активним режимом руху, середній показник склав 7,1 л/100 км.

Таким чином, у «спокійному місті без заторів» реальна витрата може бути ближчою до нижньої межі, а за активнішої їзди та зупинок — зміщується в бік 7 л/100 км і вище. Під час короткого виїзду на покриття з піском автор також згадував пікове значення 9,2 л/100 км на бортовому комп’ютері.

Робот 7-EDC: враження та коментарі власників інших авто

Автор огляду підкреслив, що зв’язка двигун-коробка йому сподобалася: перемикання адекватні, а поведінку трансмісії він навіть порівняв за логікою роботи з роботами на кшталт DSG DQ200, але без претензії на повну тотожність.

Додатково прозвучали два «погляди з боку». Власник Volkswagen із DSG DQ200 відзначив, що перемикання нижчих передач відчутні, але приємні, а після третьої-четвертої передачі зміни стають майже непомітними. Власник Hyundai Tucson з класичним автоматом звернув увагу, що яскравого «кікдауну» у відчуттях він не помітив, але загалом тяги та міської динаміки «достатньо з головою».

Підвіска, керованість і головний нюанс версії 2WD

Окремий блок стосувався поведінки підвіски. У тестовій версії 2WD ззаду використовується балка, тоді як повнопривідні/інші виконання (зокрема гібридні) можуть отримувати багатоважільну схему. На рівних і середніх нерівностях підвіска налаштована на м’якість і добре «пробачає» вибоїни, що корисно для міських доріг. Водночас автор наголосив на нюансі: на швидкостях понад 80 км/год на поганому покритті, коли нерівностей стає багато, може з’являтися різкий перехід до менш прогнозованої поведінки задньої частини. Цей момент він назвав тим, про що покупцю варто знати заздалегідь.

На легкому бездоріжжі 2WD-версія, за враженнями з тестового кола, поводилася впевнено: кліренсу вистачає, по ямах автомобіль проходить м’яко, а рух на 20–25 км/год не викликає дискомфорту. На піску електроніка рано втручається, однак після вимкнення антипробуксовочної системи авто дозволяє активніше дозувати тягу — з поправкою на ризик і відповідальність водія.

Салон і оснащення: сильні сторони та компроміси

У салоні автор назвав пластик «дубовим», але відзначив, що дизайн виконано так, аби матеріали не дратували. Позитивно оцінив швидкодію мультимедіа та наявність бездротового Apple CarPlay, що для багатьох водіїв є практичною перевагою в щоденному користуванні. Серед компромісів — відсутність адаптивного круїзу та розширених асистентів навіть у старших версіях, а також архаїчний запуск ключем без безключового доступу.

До ергономіки найбільше запитань викликала ніша для телефона, з якої гаджет, за словами автора, може «вилітати». Задній ряд він оцінив як прийнятний, але без відчуття простору «як у сімейному лідері»: при зрості 184 см «сам за собою» сидіти можна, проте подушка заднього дивана короткувата, а в конкретній комплектації не було підлокітника.

Висновок: кому підійде Duster 1.3 TCe 7-EDC

За підсумком тесту Renault Duster 1.3 TCe з 7-EDC виглядає збалансованим варіантом для тих, хто хоче сучасний кросовер бюджетного сегмента з адекватною динамікою, помірною витратою пального та комфортною підвіскою для міста й заміських доріг. Ключова умова — прийняти, що у версії 2WD не буде повного приводу, а на дуже поганому покритті на високих швидкостях підвіска може вимагати більш обережного стилю керування. В обмін покупець отримує тяговитий мотор, швидку мультимедіа з бездротовим CarPlay та трансмісію, яка в реальних враженнях працює впевнено і прогнозовано.