Воднева очистка двигуна пройшла перевірку на Audi Q5 2.0 TFSI 2015 року з пробігом близько 110 тис. км. Команда провела дорожній вимір витрати пального та стендові заміри потужності до і після процедури, а також ендоскопію циліндрів для фіксації змін усередині мотора.
Автомобіль для експерименту мав бензиновий турбодвигун об’ємом 2,0 л і ввезений зі США. Власник повідомив про нестабільну роботу на холостих обертах і відчутне зниження динаміки. Передумовою можливого закоксування названо використання палива сумнівної якості. «Пропоную провести експеримент і влаштувати цій послузі невеличкий тест-драйв», — йдеться у відео.
План випробування і методика
Експеримент поділили на два етапи. На першому етапі вимірювали реальну витрату пального на трасі. Маршрут складався з двох відрізків по ~25 км у кожен бік із заправленням «під горловину» до і після поїздки на тій самій АЗС. На другому етапі визначали потужність і крутний момент на динамометричному стенді Upstage. Після цього виконали водневу очистку двигуна та повторили обидва тести в ідентичних умовах маршруту та заправлення.
Вихідні заміри витрати пального
Перед процедурою бак заповнили до повного і виконали контрольний заїзд загальною довжиною 48,3 км. За заправним пістолетом у бак увійшло 4,87 л бензину. Розрахунок дав ≈10,08 л/100 км, що узгоджується з відображенням бортового комп’ютера (близько 11,1 л/100 км на цій ділянці). «Отже витрата пального склала майже 10 л на 100 км», — йдеться у відео.
Вихідні заміри потужності на динамостенді
Далі автомобіль встановили на стенд, зафіксували та виконали серію протягувань із імітацією набігаючого потоку повітря. Технік прокоментував результат: «Автомобіль показав 220 к.с. та 351 Н·м. Це відповідає заводському паспорту 220 к.с. і 350 Н·м», — сказав спеціаліст стенду. Висновок на цьому етапі — потужність до процедури знаходиться в межах номіналу.
Ендоскопія перед очисткою
Перед подачею газової суміші виконали ендоскопічний огляд камери згоряння. На поршнях першого та третього циліндрів виявили помітні нагарові відкладення. Другий і четвертий циліндри візуально забруднені менше. «Найбільш забруднені циліндри — перший та третій, більш чисті — другий і четвертий», — йдеться у відео.
Як виконували водневу очистку двигуна
Установку під’єднали до повітрозабірника, виставили параметри для бензинового двигуна 2,0 л і таймер 60 хвилин. Під час процедури мотор працював на холостих обертах із періодичними короткими підгазовками. «Ми будемо очищувати двигун від вуглецевих та сажевих відкладень, подаючи газ разом із повітрям у камеру згоряння», — пояснив оператор сервісу. «Ніякої шкоди двигуну ми не завдаємо, співвідношення газової суміші робить процес безпечним», — йдеться у поясненні майстра.
Ендоскопія після процедури
Після завершення подачі суміші знову провели огляд. У другому та четвертому циліндрах нагар став м’якшим і частково зійшов. У першому та третьому циліндрах значущих змін менше, залишки нагару переважно збереглися. «Повністю очистилася одна із свічок запалювання, на інших відкладення зменшилися частково», — йдеться у відео. Висновок цього кроку — локальний ефект у частині камер згоряння зафіксовано, загальна декарбонізація не є повною.
Повторний дорожній тест витрати пального
На другий день бак знову заправили до відсічки, обнулили одометр і повторили маршрут 48,3 км у схожому режимі 100–110 км/год. Після повернення в бак увійшло 3,68 л. Розрахунок показав ≈7,62 л/100 км. «На 100 км витрата пального склала 7,62 л, учора було близько 10 л/100 км», — йдеться у відео. Автори окремо наголосили на можливому впливі погодних умов і вітру, тому у висновках подали обережну оцінку: «Замість 3 л/100 км об’єктивне скорочення може становити півтора–два літри», — йдеться у підсумку експерименту.
Повторні стендові заміри потужності
Після процедури виконали другу сесію на стенді. «Автомобіль показав 223 к.с. та 350 Н·м», — повідомив спеціаліст. Технік пояснив зміну так: «Це район похибки вимірювань, потужність могла показати трохи більше за рахунок холоднішого повітря, момент залишився практично незмінним», — сказав спеціаліст стенду. Висновок — помітного приросту потужності не зафіксовано.
Контрольні умови й зауваги до інтерпретації
Для мінімізації похибок заправлення виконували на одній колонці тієї ж АЗС і з’ясували, що партія пального не змінювалася протягом двох днів тесту. Маршрут, довжина ділянки та цільова швидкість були ідентичними. Автори все ж врахували можливий вплив погоднії різниці між заїздами, що стало підставою для консервативної оцінки економії.
Підсумок експерименту
За підсумками дорожніх вимірів після водневої очистки двигуна спостерігалося зменшення розрахункової витрати пального на тестовій дистанції з ≈10,08 до ≈7,62 л/100 км, при цьому автори підсумкували потенційно реалістичний діапазон вигоди ~1,5–2,0 л/100 км з огляду на зовнішні фактори. Потужність і крутний момент на динамостенді залишилися в межах похибки і відповідали паспортним показникам до та після процедури. Ендоскопія зафіксувала часткове розм’якшення і зменшення нагару у двох із чотирьох циліндрів та повне очищення однієї свічки.
«Робити водневу очистку двигуна чи ні — вирішує власник, а експеримент показав локальний ефект із можливим зниженням витрати пального та без суттєвої зміни потужності», — йдеться у фінальному висновку відео.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Nissan Leaf 2026 (3-тє покоління): повний огляд електрохіта, який повертається в гру (відео)
Тест нової Škoda Superb 2025: елегантність та простір (відео)
AUDI A4 B8 2014: переваги та ризики вживаної «четвірки» — що перевіряти перед купівлею (відео)