На початку 2000-х дизельні двигуни переживали зовсім інші часи. Автовиробники активно рекламували їхню економічність, великий запас ходу та величезний крутний момент, а дизель поступово з’являвся навіть у преміальних і спортивних автомобілях. Саме в цю епоху невелика британська компанія Trident вирішила зробити те, на що майже ніхто більше не наважувався: побудувати справжній суперкар із величезним дизельним V8. Так з’явилося сімейство Iceni, одним із найцікавіших представників якого став Trident Magna.
Сьогодні цей автомобіль майже забутий, хоча його заявлені характеристики навіть через два десятиліття виглядають вражаюче. Під капотом британського спорткара знаходився 6,6-літровий турбодизельний V8 Duramax, споріднений із двигунами великих пікапів General Motors. У базовій конфігурації він розвивав близько 395–424 к.с. та приблизно 950 Нм крутного моменту залежно від версії та року презентації.
Але базова модифікація була лише початком. Для найпотужнішої версії компанія пропонувала пакет, який збільшував віддачу приблизно до 660 к.с., а максимальний крутний момент перевищував 1400 Нм. Для автомобіля такого розміру це були майже неймовірні показники. Разом із підвищеною потужністю встановлювали модернізовану підвіску та карбон-керамічні гальма.
Дизельний суперкар із характеристиками бензинової екзотики
Компанія Trident стверджувала, що Iceni здатний розганятися до 60 миль на годину, тобто приблизно 96 км/год, за 3,7 секунди вже у базовій версії. Максимальна швидкість мала перевищувати 190 миль на годину, або приблизно 305 км/год. Для невеликого британського виробника ці цифри дозволяли поставити автомобіль в один ряд із набагато відомішими спорткарами того періоду.
Найцікавішим, однак, було навіть не прискорення. Trident заявляв надзвичайну економічність.
Завдяки власній шестиступеневій автоматичній коробці передач та запатентованій технології Torque Multiplication автомобіль мав максимально використовувати величезний крутний момент дизельного двигуна на низьких обертах. За даними виробника, під час руху зі швидкістю близько 70 миль на годину, або 113 км/год, двигун працював лише приблизно на 980 об/хв.
Саме цим Trident пояснював заявлену витрату приблизно 4,1 літра пального на 100 км. Для машини з 6,6-літровим V8 подібний показник здавався фантастичним навіть у момент презентації.
Ще більш неймовірною була заявлена дальність поїздки.
У різних матеріалах виробник говорив про запас ходу до 2000 миль — приблизно 3200 км — на одному баку, зокрема під час використання біодизеля. Фактично це означало можливість долати відстані, недоступні не лише більшості суперкарів, а й багатьом звичайним дизельним автомобілям.
Magna була лише однією з трьох версій
Trident планував побудувати ціле сімейство незвичайних автомобілів. Крім оригінального Iceni Roadster, компанія показала Magna з кузовом fastback, а також практичніший Venturer, який виробник позиціонував фактично як спортивний універсал або shooting brake.
Magna вирізнялася довгим капотом, низьким кузовом і незвичайною задньою частиною. У дизайні можна було побачити риси класичних британських спортивних автомобілів, а також певну схожість із TVR та Wiesmann.
У 2014 році Trident повідомляв, що ці автомобілі планують продавати обмеженим тиражем за ціною від 96 тисяч фунтів стерлінгів.
На папері проєкт виглядав майже готовим до серійного виробництва. Компанія навіть заявляла про значний інтерес покупців.
Однак масового випуску так і не сталося.
Чому Trident Magna не вийшов на дороги
У 2017 році Top Gear зв’язався з керівником Trident Філом Біваном. Той пояснив, що головною проблемою компанії стало фінансування. Розробка автомобілів здійснювалася практично власними силами, без традиційного банківського кредитування, через що запуск виробництва постійно відкладався.
За словами представника компанії, демонстраційні автомобілі існували, а потенційні покупці навіть мали можливість випробувати їх. Проте переконливих підтверджень масштабних поставок серійних машин клієнтам так і не з’явилося.
Додатковим ударом стала зміна ставлення до дизельних технологій після скандалу Dieselgate навколо Volkswagen. Дизель, який ще за кілька років до цього вважався одним із перспективних способів скорочення витрати пального та викидів CO2, стрімко почав втрачати популярність.
Trident тоді навіть повідомляв про роботу над системою впорскування водню та іншими варіантами силових установок. Проте повноцінного серійного відродження Iceni або Magna це не принесло.
Дизельний V8 зрештою прибрали
Найцікавіше, що сам бренд Trident остаточно не зник.
На офіційному сайті компанії досі є інформація про Iceni. Однак виробник зазначає, що через падіння популярності дизельних двигунів 6,6-літровий V8 більше не використовується. Його замінили 3,0-літровим бензиновим турбованим V6 потужністю близько 500 к.с.
Таким чином, автомобіль формально продовжує існувати як проєкт, але саме та характеристика, яка зробила його знаменитим, залишилася в минулому.
Trident Magna став одним із найцікавіших прикладів автомобільної інженерії епохи, коли виробники ще експериментували з абсолютно різними способами створення швидких та економічних машин. Ідея встановити величезний дизельний двигун від важкої техніки у легкий спортивний кузов сьогодні здається майже абсурдною.
Проте заявлені 660 к.с., понад 1400 Нм крутного моменту, максимальна швидкість понад 300 км/год і потенційний запас ходу більш ніж 3000 км роблять Trident Magna автомобілем, який важко забути.
Шкода лише, що більшість водіїв так ніколи й не отримали можливості перевірити, наскільки фантастичні цифри з рекламних матеріалів Trident відповідали реальності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Lamborghini перевів Urus на гібрид: перший тест 800-сильного кросовера
Hyundai обіцяє 690 км, але тест показав іншу цифру: реальний запас ходу Ioniq 5
Унікальний Corvette 1963 року перетворили на середньомоторний суперкар із двома турбінами (фото)
Toyota GR Yaris проти VW Golf GTI Edition 50: хто швидший у битві гарячих хетчбеків
Kia відкликає понад 21 тисячу електрокросоверів EV9 через проблему з подушкою безпеки