Mercedes 500E W124: історія створення спортивного седана у співпраці з Porsche

Mercedes 500E W124 став результатом поєднання дизайну Бруно Сакко, аеродинамічної оптимізації кузова, фокусу на безпеці та використання V8 серії M119. Модель проектували й виробляли у співпраці з Porsche через конструктивні обмеження стандартної лінії складання.

Витоки W124 та новий дизайн

Mercedes 500E W124 виник як розвиток компактної серії, створеної у відповідь на кризу пального й жорсткі норми економії. Базова платформа W124 поєднувала ефективність, безпеку та стабільність, а дизайн Бруно Сакко визначив вигляд європейських седанів на десятиліття вперед. Кузов отримав інтегровані бампери, вирівняні блок-фари та високу кришку багажника. Особлива увага приділялася аеродинаміці: коефіцієнт опору становив лише 0,26, що зробило W124 одним із найбільш обтічних седанів свого часу. «W124 є одним із найбільш аеродинамічно ефективних седанів свого часу», — йдеться.

Інновації в безпеці та реакція на конкуренцію

Автомобіль отримав інноваційний склоочисник з хитрою траєкторією, який очищав 86% скла, рифлені задні ліхтарі для кращої видимості та складні підголівники. Саме безпека й функціональність стали головними принципами. Однак на початку 1990-х ситуацію на ринку змінив Lexus LS400, який у США пропонував рівень комфорту та якості Mercedes за нижчою ціною. Щоб зберегти позиції, виникла потреба встановити у W124 потужний V8.

Роль Porsche у проєкті

Через конструктивні обмеження Mercedes залучив інженерів Porsche. Вони переробили лонжерони, підсилювач перегородки двигуна, тунель для вихлопної системи та провели нові краш-тести. Для 500E використали п’ятилітровий V8 M119 з чотирма клапанами на циліндр і змінними фазами газорозподілу. «Двигун M119 характеризувався високою термостійкістю й мінімальним зносом», — йдеться. Його вже застосовували в спорткарах і навіть у гоночних болідах, які перемагали в Ле-Мані.

Розширена колія та масивні гальма від SL 500 вимагали змін у кузові. Через це 500E не міг проходити стандартною лінією Mercedes. Виробництво організували як складний маршрут: кузови відправляли на завод Porsche для доробки, потім повертали на Mercedes для фарбування, а далі знову в Porsche для фінальної збірки. «Багатоетапна логістика збільшувала тривалість виробництва до 18 днів», — йдеться. У 1992 році модель коштувала близько 79 тисяч доларів США, що на третину дорожче за BMW M5.

Динаміка, салон і технічні особливості

Mercedes 500E мав електронне обмеження швидкості на рівні 250 км/год, але розганявся до 100 км/год за 5,5 секунди. «Фінальне передавальне число підібране так, щоб на межі 250 км/год обороти досягали граничних значень», — йдеться. Салон оснастили чотирма індивідуальними кріслами Recaro з вираженою бічною підтримкою. Модель відрізнялася від стандартного W124 не лише двигуном, але й підвіскою, гальмами та кузовними панелями.

Спадщина та значення моделі

Разом із 400E, орієнтованим на американський ринок, 500E показав здатність Mercedes поєднувати комфорт і спортивні характеристики у відносно компактному кузові. Попри поширений міф, Porsche не постачав власні компоненти для цієї моделі, а лише відповідав за інженерію та частину складальних робіт. «Поєднання італійського дизайну, німецької інженерії та виробничої кооперації забезпечило характеристики, необхідні для сегмента потужних седанів», — йдеться. Сьогодні 500E вважають однією з ключових моделей Mercedes 1990-х, яка заклала основу сучасних спортивних седанів бренду.